作词 : Остап Барановський/С.Степанів

作曲 : Остап Барановський/С.Степанів

Під ласкавим сонцем Неаполя

На сходинах дівчина плакала,

На людей не зводила лиця.

Хтось із перехожих питається:

«Десь тут була дівчина з Кам’янця,

Другий день шукаю, а її нема»

Доля дивно посміхається,

Іронія завжди сумна.

Навіть і не уявляла,

Що про мене пісня та була.

Не сумуй, не плач, подоляночко,

Маєш на щоках милі ямочки.

Сльози вмий, і витри туш з лиця

Біжи до таксі з привокзальної,

Бери ту що скраю нехай везе

В новий день, і у твоє нове життя!