作词 : Сергій Мартинюк

作曲 : Сергій Мартинюк

Чорної шкіри

Без просвіту ніч

Погляди пильні

З далекого степу

Ранок новий

І світло від зір

Мовчки погасло

І в грудях затерпло

В розвідку я не візьму твоїх чар

Ніжність моя у листах розгубилась

Нам є що нести на свободи вівтар

Нам є ще за кого тут битись

Димлять тривожно горизонти

Чи зійде сонце завтра нам?

То не гримить - то з серця фронту

Летять сини згорьованим батькам

Летять

Сини

Летять

І скрилось життя

І погляди дикі

З пустих магазинів

І битих вітрин

Нам соромно бачити

Сонячне літо

Ковтаючи біль і

Гіркий анальгін

Димлять тривожно горизонти

Чи зійде сонце завтра нам?

То не гримить - то з серця фронту

Летять сини згорьованим батькам

Обличчя смугляві

Під сонцем пекучим

І ти постаріла

За декілька днів

Коли повернусь

Підем гостювати

До чистих небес і

Нестримних вітрів

А поки, до сну, як до вічності пішки

І десь недалеко гудуть літаки

Збираю до купи й складаю у вірші

Найкращі слова, що не чула їх ти

Димлять тривожно горизонти

Чи зійде сонце завтра нам?

То не гримить - то з серця фронту

Летять сини згорьованим батькам